Об'єкт дослідження: хронічна серцева недостатність вна-слідок ІХС у хворих похилого та старечого віку. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування ХСН на тлі ІХС в осіб похилого та старечого віку на базі вивчення функціонального стану ендотелія, інтенсивності ВРО, кардіогемодинаміки, якості життя та порівняльного аналізу дії АРА II кандесартана та іАПФ лізиноприла на ди-наміку вказаних показників. Методи дослідження: клініко-інструментальні, лабораторні, імуноферментні методи, метод біохемілюмінесценції, стати-стичні. Теоретичні і практичні результати: у хворих на ХСН по-хилого та старечого віку виявлено особливості ендотеліаль-ної дисфункції згідно з показниками ЕТ-1, метаболітів NO та інтенсивності ВРО.Це необхідно враховувати під час при-значення терапії. Лікарям рекомендовано використовувати результати біохімічних показників та віддавати перевагу АРА II кандесартану при лікуванні хворих на ХСН похилого та старечого віку, особливо старших 75 років. Це пов’язано з його позитивним впливомна корекцію дисфункції ендотелія та поліпшення якості життя пацієнтів. Оцінення якості життя необхідно проводити за Мінесотським опитувальником, який рекомендується для використання у кардіологічних відді-леннях. Новизна: проведене комплексне дослідження ендотеліаль-ної функції, включаючи визначення рівнів ЕТ-1, нітратів, ні-тритів, S-нітрозотіола при ХСН у хворих геронтологічної групи з урахуванням коморбідного тла (ГХ, ЦД, стенокар-дія), в патогенезі якого провідні позиції посідає дисфункція ендотелія. Уперше виявлено, що підвищення рівня ЕТ-1 у хворих на ХСН похилого та старечого віку позитивно коре-лювало не тільки з підвищенням віку пацієнтів, важкістю ФК ХСН, але і наявністю коморбідного тла – ГХ, ЦД, та стено-кардії в анамнезі. Доведено, що ендотеліальна дисфункція, яка притаманна ХСН ішемічної етіології, у пацієнтів похи-лого та старечого віку поєднана зі зниженням утворення де-по-форми NO (S-нітрозотіола) та кінцевих продуктів метабо-лізма NO (нітритів і нітратів). Це свідчить про зменшення метаболізму NO в цілому, що корелює з істотним зниженням інтенсивності ВРО. Виявлено відмінність у рівнях даних по-казників залежно від віку у пацієнтів 60-74 років і 75 років та більше. Відзначено, що при різних пускових факторах по-рушення NO-залежної функції ендотелія нітрати та нітрити змінювались неоднаково: вірогідно знижувалися при ХСН у пацієнтів старших 75 років порівняно з хворими 60-74 років, при цьому виявлено вірогідне збільшення метаболітів NO при ХСН III ФК порівняно з ХСН II ФК, а також при ЦД та ГХ порівняно з пацієнтами без ГХ та ЦД в анамнезі. Науково обґрунтовано перевагу АРА II кандесар-тана порівняно з іАПФ лізиноприлом при лікуванні похило-го контингенту хворих, особливо старших 75 років, за раху-нок більш вираженої нормалізації NO-залежної функції ен-дотелія. Уперше показано прямі кореляційні зв’язки між ні-тратами, нітритами та Imax при збільшенні тяжкості ХСН, в різних вікових періодах, при ГХ, ЦД, в динаміці лікування, що свідчить про патогенетичну спільність метаболізму NО, оксидантного стресу і вклад NO як вільного радикала в су-марний показник інтенсивності ВРО. Ступінь упровадження: за матеріалами дисертації було розроблено методичні рекомендації для студентів та лікарів. Результати роботи впроваджені в діяльність Державної уста-нови «Інститут терапії імені Л.Т.Малої АМН України», в клініках – Харківської МКЛ №27, Харківської обласної сту-дентської лікарні, Балаклейської ЦРЛ, Сумського обласного шпиталю для інвалідів Вітчизняної війни, Сумської обласної клінічної лікарні, а також в навчальний процес кафедри гос-пітальної терапії ХДМУ. Сфера використання: медицина, кардіологія, терапія.
