Зеленько М. А. Синтез та властивості високотемпературної надпровідної кераміки на основі талію та рідкісноземельних елементів

Дисертація присвячена оптимізації методів одержання надпровідних сполук на основі рідкісноземельних елементів та талію, а також знаходженню та дослідженню залежностей між хімічним складом, електрофізичними властивостями та умовами термічної обробки. Показано, що найкращим методом синтезу для талійвмісних сполук є твердофазний метод з попереднім одержанням прекурсору. Встановлено склад зразків LnBa2Cu4O8, Ln-Y, La, Nd, Sm, Eu, Gd, Dy, Ho, Er, Tm, Yb, Lu, вивчено характер зміни іонних радіусів, критичних параметрів та виду симетрії кристалічних ґраток від складу. Дослідженнями встановлено, що заміна ітрію на інший лантаноїд призводить до зміни параметрів кристалічної гратки. Проведені дослідження показали, що перехід до надпровідного стану при температурі вище 77 К спостерігається лише для зразків на основі Y, Eu, Ho, Er, критична температура переходу в надпровідний стан яких 99, 94, 93 та 92 К відповідно (рис. 3.4). Зразки на основі Nd, Sm, Gd, при температурах вище 77 К в надпровідний стан не переходять. Для зразків Tl2-xBixBa2Ca2Cu3Ox, Tl1-xBixBa2Ca2Cu3Ox, Tl2М0.2Ba2CaCu2Oх (М - Zr, Pb) досліджено вплив легуючих добавок на електрофізичні властивості та структурні параметри. Показано, що введення легуючих добавок призводить до зменшення критичної температури в порівнянні з незаміщеними зразками. Досліджено вплив легуючих добавок на процеси хімічної деградації високотемпературної надпровідної кераміки під дією води та водяної пари. Показано, що введення бісмуту, цирконію та плюмбуму має різний вплив на стійкість керамічних зразків.