Войтов В. В. Соціально-філософський зміст правосвідомості

Об'єкт дослідження - феномен правосвідомості як мотиваційно-спонукальний чинник суспільної та індивідуальної поведінки людини. Мета дослідження - розкрити соціально-філософський зміст та шляхи її трансформації в практику суспільного правозастосування. Методи дослідження - методологія наукового пізнання, методи аналізу й синтезу, абстрагування, формалізації, ідеалізації, а також методи соціально-психологічного спрямування, а саме метод апперцептивно-фенеменологічної інтуїції, окрім цього аналізу закладені фундаментальні принципи "пізнай самого себе", "людина - міра всіх речей", "подібне творить подібне", "єдність мікрокосму й макрокосму". Теоретичні результати і новизна - комплексне дослідження феномену правосвідомості, як мотиваційно-світоглядного чинника соціалізації та засобу побудови громадянського типу суспільства. Практичні результати та сфера використання - доведена необхідність формування правосвідомості в річищі світоглядно-методологічної визначеності соціальної філософії, модифікованої як філософія історії, обгрунтовано понятійно-категоріальну єдність філософсько-правової свідомості. Сфера використання - навчальний процес, діяльність громадських організацій, політичних партій та державних інституцій, які займаються питанням законотворчості та здійсненням філософсько-правової освіти населення