Галів М. Д. Проблема формування характеру особистості в історії розвитку української педагогічної думки (60-ті роки ХІХ - 60-ті роки ХХ століття)

У дисертації досліджено характерологічну проблематику в працях українських педагогів 60-х років ХІХ - 60-х років ХХ ст. Проаналізовано суспільно-історичні передумови виникнення й трактування проблеми формування характеру в українській педагогіці. Встановлено, що розуміння ученими-педагогами ідеалу характеру - характерності - полягало в розвинутості морально-вольових якостей, які визначають спрямованість і здатність долати труднощі. Розроблено схему структури характеру, яка охоплює емоційну, інтелектуальну, вольову, ціннісно-орієнтаційну сфери, які концентруються навколо головної життєвої мети. Виявлено, що з трьох чинників формування характеру - біологічного, навколишнього середовища і особистої волі людини - педагоги визначальними вважали два останні. У роботі виділено найбільш сприятливі для виховання характеру особистості засади організації її діяльності: цілеспрямованість, самостійність, активність, відповідність задаткам, здібностям та можливостям, змагальність, пов'язаність з діяльністю колективу. Розроблені українськими педагогами-характерологами ідеї можуть бути використані сучасною педагогікою з метою виховання особистості з активною життєвою позицією, здатної успішно діяти в умовах громадянського суспільства та ринкової економіки.