Яременко І. А. Комунікативне вчення Юргена Хабермаса в проблемному полі незавершеності модерну

Метою дисертаційної рботи є дослідження характерних рис вчення Юргена Хабермаса, що дозволяють визначити концептуальну сутність сучасного етапу філософії в контексті проблеми незавершеності иодерну. Об'єктом дослідження є комунікативне вчення Хабермаса. Були використані методи логічного, компаративістського, історичного і системного аналізу. Дисертація є історико-філософським аналізом специфічних рис комунікативного вчення Ю.Хабермаса як проекту завершення модерну. У роботі розширено уявлення про теоретичні джерела вчення Ю.Хабермаса шляхом експлікації впливу недостатньо досліджених теорій постмодерних філософів, таких, як психологічна теорія Л.Кольберга, лінгвістичні теорії Дж.Остіна і Дж.Сьорля та соціологічної теорії М.Вебера, на комунікативне вчення німецького філософа.. Доведено трансдисциплінарний характер теорії комунікативної дії Ю.Хабермаса, основу якого складають не тільки результати філософських дискусій модерного та постмодерного періодів, а й досягнення інших реконструктивних наук, таких,як психологія, лінгвістика та соціологія. Зроблено висновок, що Ю.Хабермас не відмовляється від нормативного змісту модерну, а проводить нову актуалізацію критичного дискурсу модерну, розвиваючи і трансформуючи в своєму вченні такі ключові принципи модерну, як суб'єктивність і раціональність.