Об'єкт дослідження: професійний бронхіт у поєднанні з артеріальною гіпертензією. Мета дослідження: вдосконалення діагностики професійного бронхіту в поєднанні з артеріальною гіпертензією на підставі вивчення імунного статусу і цитокінової системи, а також визначення ролі імунного запалення у розвитку і прогресуванні поєднаної патології. Методи дослідження: загальноклінічні, імунологічні, імуноферментні, цитометричні та статистичні методи дослідження. Теоретичні і практичні результати: Доведено роль імунозапальних порушень у розвитку професійного бронхіту у робочих пилових професій машинобудування. Встановлено дисбаланс у імун¬ному статусі, переважання імунодепресивних станів зі зниженням показників не¬специфічного імунітету та клітинної ланки. Це відбувається на фоні активації гумо¬ральної імунної відповіді з підвищенням концентрації IgM, IgG, IgE та ЦІК. Пока¬зано, що розвиток ПБ пов’язаний з розбалансуванням регулюючого впливу цито¬кінів ФНП?, ІФН?, ІЛ-4. Виявлено, що у хворих на професійний бронхіту поєднанні з артеріаль¬ною гіпертензією імунозапальний процес більш активний, з посиленням гумораль¬ної відповіді (переважно рівнів IgG, ЦІК) на фоні клітинної імуносупресії. Доведено роль ФНП? у розвитку респіраторної симптоматики. Оцінена роль цитокінів ІФН?, ІЛ-4 та субпопуляцій Т-хелперів 1 та 2 типів у регуляції імунної відповіді. Встановлено особливості змін імунного статусу та цитокінового профілю у хво¬рих різних професійних груп. Показано, що найбільш значні імунозапальні по¬рушення були притаманні електрозварникам, менш істотні - ливарникам та шліфу¬вальникам. Незалежно від професії, у міру підвищення тривалості контакту з пилом визначалося пригнічення неспецифічної та клітинної ланок імунітету. Визначено роль цитокінів у прогресуванні професійного бронхіту. Вияв¬лена наявність прямих кореляційних зв’язків між ФНП? та вираженістю патологіч¬ного процесу, між ІФН? та частотою загострення професійного бронхіту. Обернені зв’язки встановлені між ФНП? та дистанцією 6-хвилинної ходьби, між ІЛ-4 та швидкісними спірографічними показниками (ОФВ1 і ОФВ1/ФЖЕЛ). Обгрунтовано доцільність оцінки якості життя, як додаткового критерію стану здоров’я і показника контролю над перебігом захворювання. Новизна: встановлено особливості клінічного перебігу ПБ у поєднанні з АГ в різних професійних групах, що дозволило встановити найбільш інформативні показники прогресування професійного бронхіту в хронічне обструктивне захворювання легенів. Виявлено зміни імунного статусу і цитокінового профілю, як імунозапальних маркерів патологічного процесу, у хворих на ПБ у поєднанні з АГ і їх роль в прогресуванні захворювань. Ступінь упровадження: Результати дослідження впроваджено в роботу клініки НДІ гігієни праці та профзахворювань Харківського державного медичного університету, терапевтичних відділень медико-санітарної частини Харківського турбінного заводу, Сумської міської клінічної лікарні №4, Дніпропетровської центральної районної лікарні, Дніпропетровської міської клінічної лікарні №6, використовуються у навчальному процесі і практичній роботі кафедри внутрішніх та професійних хвороб Харківського державного медичного університету. Сфера використання: медицина, терапевтичні, профпатологічні відділення.
