Хоменко Л. А. Нокардіоподобні актинобактерії-деструктори моторних олив

Встановлена здатність нокардіоподібних актинобактерій родів Dietzia, Gordonia і Rhodococcus до деструкції 5 марок мінеральних моторних олив класу 15W-40. Найвища деструктивна активність (40,3 - 66,9 %) щодо цих олив виявлена у штамів G.rubripertincta УКМ Ас-179, R.erythropolis УКМ Ас-50 та D.maris УКМ Ас-205. Показано, що чутливість актинобактерій до високих концентрацій олив та присадок корелює з присутністю і кількістю в них дітіофосфату цинку. Серед важких металів, які містяться в оливах, найбільшу токсичну дію на досліджені штами виявляли іони міді, алюмінію та цинку. Більшість штамів-деструкторів олив життєздатні в широкому діапазоні рН (6 - 10), температури (5 - 42°С) і мінералізації (1-7 % NaCl) середовища, витримують нагрівання при 60°С впродовж 15 хвилин, проявляють стійкість до концентрації сірки 0,2 - 4,0 мг/мл та фенолу 5 - 10 мг/мл. Показано, що процес засвоєння актинобактеріями вуглеводнів моторних олив супроводжується значним підвищенням гідрофобності клітинної поверхні та синтезом клітиннозв'язаних поверхнево-активних речовин, які проявляють емульгуючі властивості (Е24 = 40,3-57,3 %) та утворюють стійкі емульсії типу "олія у воді". Встановлено, що у складі цих речовин переважають гліколіпіди (моно- та диміколати трегалози), які знижують поверхневий натяг води до 45,3 - 35,0 мН/м. Виявлена здатність досліджених штамів до очищення пластмасових каністр від залишків моторних олив. В результаті проведених досліджень відібрані активні штами-деструктори моторних олив перспективні для використання в біотехнологіях очищення забрудненого цими мастильними матеріалами навколишнього середовища.