Козак Л. П. Сучасні аспекти вірусологічної діагностики геморагічної гарячки з нирковим синдромом

Об'єкт дослідження - алгоритм вірусологічної діагностики геморагічної гарячки з нирковим синдромом (ГГНС); серологічний прошарок до хантавірусів серед хворих і здорових людей, гризунів-резервуарів на ендемічних щодо ГГНС територіях; мета: на основі застосування комплексу сучасних серологічних і молекулярно-генетичних методів вірусологічної діагностики ГГНС науково обґрунтувати підходи до організації лабораторної ланки моніторингу природних осередків хантавірусних інфекцій як базису для контролю за цими захворюваннями; методи дослідження: серологічний: імуноферментний аналіз (ІФА), імунохроматографічний аналіз (ІХА); молекулярно-генетичний (ПЛР); епідеміологічний: описово-оціночний, аналітичний, картографічний, статистичний прийоми; теоретичне і практичне значення роботи - виявлено в ІФА АТ до виду Наntaan у польової миші (Ароdеmus agrаrіus). Шляхом детекції геному в ПЛР у Ароdеmus agrаrіus виявлено вірус Dоbravа/Веlgrаde, що свідчить про міжвидовий перехід збудника. Встановлено високу частку хантавірусів як причини гарячкових станів невстановленої етіології у 24,2 % хворих як у моно-, так і мікст-інфікуванні видами Наntaan і Puumala. Неідентифіковані випадки ГГНС у хворих свідчать про циркуляцію інших видів хантавірусів. Серологічний моніторинг населення різних ландшафтних районів Закарпаття довів нерівномірність поширення видів хантавірусів і високі ризики ураження ними сукупного населення, а приріст нових випадків - про активність природного осередку ГГНС і необхідність організації вірусологічної діагностики для верифікації сезонних гарячкових станів на ендемічних територіях. Розроблений алгоритм вірусологічної діагностики на етапі епізоотологічного, госпітального, популяційного контролю поширення хантавірусних інфекцій на ендемічних територіях; новизна - оцінено адекватність вибору методів лабораторної діагностики для моніторингу хантавірусних інфекцій з метою впровадження в мережу лікувально-профілактичних установ. Встановлено високий ступінь активності природних осередків ГГНС у західноукраїнському регіоні. Виявлено території ризику щодо зазначеної інфекції. Вперше встановлено імунологічну структуру сукупного населення при когортних дослідженнях. Визначено частку ГГНС у структурі гарячкових станів у людей, зумовлених моно- і мікстінфікуванням різними видами хантавірусів. Встановлено взаємозв'язок циркуляції збудників ГГНС із різними ландшафтно-географічними зонами. Виявлено інфікованість гризунів-резервуарів вірусами Hantaan і Dobrаva/Belgrade. Польова миша (Apodemus agrarius) виявилася, за даними ПЛР, уражена обома видами вірусів, що свідчить про міжвидовий перехід Dobrаva/Belgrade, для якого досі вважалася можливим резервуаром лише жовтогорла миша (Apodemus flavicollis). Розроблено алгоритм вірусологічної діагностики ГГНС із врахуванням рівнів надання населенню медико-профілактичної допомоги; ступінь впровадження: результати впроваджено у навчальний процес медичних вузів України та у практику санітарно-епідеміологічної служби; галузь - вірусологія.