Панкратьєв М. О. Вплив гіпоксичного тренування на морфофункціональну адаптацію кори великих півкуль головного мозку до некрозу міокарда

Об'єкт дослідження: адаптація кори великих півкуль головного мозку до некрозу міокарду (НМ). Мета дослідження: визначити можливість і механізми підвищення резистентності й морфофункціональної адаптації кори великих півкуль головного мозку до розвитку НМ під впливом гіпоксичних тренувань (ГТ). Методи дослідження: патофізіологічні (моделювання НМ до й після ГТ), морфологічні (електронна мікроскопія, гістологічні дослідження й морфометрія), функціональні [електрокардіографія (ЕКГ), визначення вмісту води в корі великих півкуль головного мозку й проникності гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ), активності каталази в корі великих півкуль головного мозку й внутрішньошкірної напруги кисню], статистичні. Теоретичне і практичне значення отриманих результатів: Уперше проведено комплексне морфофункціональне вивчення механізмів адаптації кори великих півкуль головного мозку, підвищення резистентності організму до розвитку НМ під впливом ГТ. Установлено, що характер змін морфофункціональних показників кори великих півкуль головного мозку, пов’язаних з розвитком НМ, є одним з початкових процесів розвитку енцефалопатії при НМ, який далі є підставою для гострого набряку-набухання головного мозку (ГННМ). Установлено, що попереднє ГТ веде до зменшення ГННМ. У роботі визначено кількісні показники порушення проникності ГЕБ й розподілу загальної води в корі великих півкуль головного мозку після ГТ та моделювання НМ в інтактних тварин і після ГТ. У корі великих півкуль головного мозку визначені морфофункціональні прояви адаптації до ГТ й дизадаптації при моделюванні НМ з розвитком енцефалопатії. У процесі дослідження встановлено, що застосування ГТ може призвести до транзиторних ішемічних змін у головному мозку, які нівелюються впродовж 24-х годин. Проведено порівняльний аналіз морфологічних і функціональних показників при розвитку енцефалопатії без і після ГТ. Надано кількісні характеристики внутрішньошкірної напруги кисню й активності каталази в мозковій тканині при адаптації до НМ і розвитку енцефалопатії. У процесі дослідження розроблено експериментальну модель процесу дозованої гіпоксії і пристрій для її здійснення. Для подальших експериментальних досліджень надано кількісні показники порушення проникності ГЕБ і вмісту води в корі великих півкуль головного мозку, які можуть бути використані при порівняльному аналізі. Кількісний аналіз морфофункціональних показників ГННМ є підставою для прогнозування змін у головному мозку при НМ з розвитком енцефалопатії. Певні транзиторні ішемічні зміни в головному мозку дали підстави для рекомендацій щодо обмеження застосування ГТ у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Ступінь впровадження: результати роботи впроваджено впроваджені у навчальний процес кафедр патологічної фізіології медичних університетів, Луганського, Кримського медичних університетів, кафедри анатомії, фізіології людини та тварин Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Сфера (галузь) використання: медицина, патологічна фізіологія, кардіологія.