Лонська О. П. Експериментальне дослідження актопротекторної активності нових похідних адамантану

На моделях різних екстремальних станів (гіпо- та гіпертермія, гемічна та циркуляторна гіпоксія, гіпокінезія) у щурів встановлено, що новим похідним 1-адамантилетилокси-3-діалкіламіно-2-пропанолу в дозах, що становлять 1-6 % від їх ЛД50, притаманна здатність підвищувати фізичну працездатність (актопротекторна дія), яка в найбільшій мірі проявилась у сполуки з лабораторним шифром ЮК-1 (1-адамантилетилокси-3-морфоліно-2-пропанол гідрохлорид, адемол). За величиною вказаною дії на більшості із використаних моделей фізичного навантаження адемол співставлявся, а, подекуди, і перевершував еталонний актопротектор бемітил. Досліджувані похідні адамантану є також носіями протигіпоксичної активності. 15-денне введення в організм щурів сполуки ЮК-1 (2,8 мг/кг), так само як і бемітилу (33,5 мг/кг), на фоні щоденних тренувань (біг у третбані) супроводжувалось стимуляцією синтезу РНК та ДНК, послабленням проявів енергодефіциту, збереженням вуглеводних резервів та нормалізацією показників прооксидантно-антиоксидантноїрівноваги в крові, печінці та скелетних м'язах щурів. Щоденне введення щурам в умовах 15-денної гіпокінезії сполуки ЮК-1 (2,8 мг/кг), подібно до бемітилу (33,5 мг/кг), за даними морфологічного дослідження, сприяло зменшенню ознак дистрофічних та посиленню регенераторних процесів у печінці, серці, нирках, наднирниках та скелетних м'язах.