Манойло Н. Г. Світоглядно-мотиваційна визначеність правосвідомості: соціально-філософський дискурс

Об’єкт дослідження – правосвідомість як соціально-духовний фундамент громадянського суспільства. Мета дослідження – обґрунтування світоглядно визначеного способу функціонування правосвідомості, завдяки чому вона реалізується як духовно-практичний спосіб самоздійснення людини в суспільстві, яке набуває якості громадянського. Методи дослідження – діалектичний, системний, принцип органічної єдності соціальної філософії та філософії історії. Теоретичні результати і новизна – вперше поглиблено уявлення про світоглядні типи свідомості. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовними складовими міфології. Практичні результати і новизна - заповнено прогалини у дослідженні феномена правосвідомості. Предмет і ступінь впровадження – з’ясовані суспільно-практичні проблеми формування світоглядно визначеної сфери мотивації поведінки. Ефективність впровадження - подальша наукова розробка теоретичних засад дослідження проблеми правосвідомості. Сфера використання- навчальний процес, державна політика щодо формування правосвідомості громадян української держави.