Мовчан М. М. Феномен самотності як проблема буття особистості в соціальному середовищі.

Актуальність досліджуваної теми обумовлена загостренням проблеми самотності в соціальному середовищі. Автор аналізує визначення самотності, які представлені зарубіжними й вітчизняними вченими; дає власне визначення самотності. В дослідженні представлено онтологічний статус самотності. Запропонована онтологічна модель самотності відображає динаміку появи самотності як системного цілого. Серед восьми теоретичних підходів до самотності значне місце приділено екзистенціальній концепції, яка в філософському осмисленні самотності посідає особливе місце. У роботі розкривається феноменологія самотності через генезис самотності відповідно з розвитком компонентів "Я-" і "Ми-свідомість" людини. Виявлені і розглянуті: тенденції самотності (самотність як усамітнення і негативна самотність), чоловіча й жіноча іпостасі феномена самотності на певних етапах розвитку особистості людини, дві форми прояву самотності - зовнішня і внутрішня, причини самотності, які пов'язані з комунікацією й соціальною адаптацією та шляхи втечі й реального подолання самотності.