Овчаренко В. А. Державний механізм забезпечення інваріантного функціонування судової системи

Об'єкт дослідження - процеси державного регулювання функціонування судової системи. Мета дослідження - розробка державного механізму забезпечення інваріантного функціонування судової системи. Методи дослідження - аналізу; прямого інжинірингу; системного моделювання; методи теорії менеджменту та теорії державного управління; аналітичні методи соціології та психології. Практичне значення одержаних результатів мають державний механізм забезпечення інваріантного функціонування судової системи та рекомендації щодо його впровадження, представлені на трьох рівнях ієрархії. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше з точки зору системно-синергетичної парадигми розглянуто процес інваріантного функціонування судової системи та обґрунтовано його основні положення на основі виявлених закономірностей інваріантного функціонування складних відкритих систем; розроблено державний механізм інваріантного функціонування судової системи на трьох рівнях ієрархії: як гілки державної влади, на рівні судуяк організації, на рівні судді як базового елемента судової системи та носія судової влади, а також у взаємодії із суспільством як зовнішнім середовищем. Удосконалено формулювання закономірностей інваріантного, у тому числі - стійкого функціонування відкритих систем, в цілому, та соціальних систем, зокрема; порядок розподілу владних повноважень між гілками державної влади в Україні шляхом забезпечення незалежності судової влади та надання їй узгоджувальних повноважень з законодавчою владою по ряду питань, які стосуються дотримання прав и свобод громадян; процес управління судом як організацією, що надає послуги: на основі управління ефективністю її функціонування та якістю послуг, що надаються; а також з урахуванням принципів та положень демократичного управління. Дістали подальшого розвитку напрямки удосконалення роботи суддів, що передбачають контроль ефективності їх функціонування та залучення суддів до процесу становлення правової держави; підходи до реформування судової системи України у вигляді рекомендацій до законодавства, а саме законів України „Про судоустрій”, „Про статус суддів”.