Холодинська С. М. Проблема синтезу в контексті видової специфіки мистецтв (на матеріалі міжвидової інтерпретації "Лісової пісні" Лесі Українки).

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу феномену синтезу в контексті видової специфіки мистецтв, що належить до актуальних проблем естетики і пов'язане з обґрунтуванням шляхів розвитку художньої культури, як у теоретичному, так і у практичному аспектах. Спираючись на ґрунтовний теоретико-методологічний базис, проаналізовано естетико-мистецтвознавчі підходи до проблеми синтезу мистецтв від межі ХІХ - ХХ ст. до сьогодні і розкрита роль творчості конкретних митців в процесі становлення міжвидового синтезу мистецтв. Розкрито естетико-художні особливості "поліфонічних мистецтв" (театр, кінематографія, телебачення) і показано як в процесі їх історичного розвитку синтез літератури, живопису, музики відповідно до психологічних чи науково-технічних переваг кожного із видів дозволяв їм зберігати естетичну самоцінність та самодостатність. Відповідно до естетико-художніх особливостей "поліфонічних мистецтв" досліджена синестезія, що є одним з різновидів синтезу.