П'ятун В. В. Проблема взаємозв'язку душі і тіла у філософії Нового часу.

Об'єкт - рефлексія взаємозв'язку душі і тіла. Мета - філософський аналіз проблеми взаємозв'язку душі і тіла в філософії Нового часу на основі праць головних її представників. Методи - історико-компаративістський; засоби діалектичного, герменевтичного, феноменологічного та діалогічного філософських підходів. Головна ідея дисертації полягає у дослідженні двох протилежних парадигм розуміння взаємозв'язку душі і тіла - суб'єктно-об'єктної та трансценденталістської, що в сукупності визначають специфіку філософського дискурсу стосовно розуміння людського "Я". Джерела суб'єктно-об'єктної парадигми експлікуються у філософському контексті античності, зокрема в онтології та психології Арістотеля. Вони містять вихідні характеристики розуміння взаємозв'язку душі та тіла як специфічних сутностей, які можна розглядати як відносно самостійні та аналізувати в межах конкретних наук. Трансценденталістська парадигма взаємозв'язку душі і тіла найбільш яскраво представлена у метафізичних системах Р.Декарта, Б.Спінози та Г.Лейбніца. Сфера - навчальний процес.