Левчук Я. М. Традиційний український дитячий фольклор: когнітивні можливості формування світогляду

У дисертації на матеріалі традиційного українського дитячого фольклору досліджуються його когнітивні можливості формування світогляду. Основою когнітивного потенціалу українського дитячого фольклору є закладена в ньому система формування у дитини засад кратичного (аналітичного) мислення, серед яких розглядаються і явища прогностики, властиві народній дитячій субкультурі. Проаналізовано специфіку традиційного українського дитячого фольклору. Імпліцитні можливості формування світогляду в ньому засновані на системі координат світобудови, яка спочатку пропонується дитині дорослими, а згодом осмислюється та інтерпретується у фольклорі й ігровій культурі самою дитиною. У поєднанні структурних систем світу та антисвіту, залучаючи механізми карнавалу, дитина вибудовує мікрокосм, який є фундаментом формування її світогляду. Значна увага приділена етичним чинникам формування світогляду дитини, зокрема системі максим народної моралі (на матеріалі колискових і прозивалок). Встановлено, що за принципом "від зворотного" у прозивалках і колискових вимальовується певний образ ідеальної людини. Прогностика, чітко виражена у закличках, примовках до комах, птахів, отримує нове смислове забарвлення у "конструюванні" соціальної складової образу ідеальної дитини, а відтак, людини.