Волощук Р. П. Траєкторна оптимізація обробки сигналів в бістатичних системах із синтезуванням апертури антени на основі метода аналізу просторових частот

Об’єктом дослідження є картографування земної поверхні бістатичними авіаційно-космічними системами ДЗЗ із синтезуванням апертури антени. Метою дослідження є підвищення ефективності роботи бістатичних РСА за рахунок оптимізації взаємної просторової геометрії розташування та руху передавача і приймача відносно місцевості, яка картографується. Методи дослідження: методи теорії ймовірності і математичної статистики; методи оптимальної просторово-часової обробки сигналів; метод просторових частот для аналізу і синтезу систем ДЗЗ; методи комп’ютерного статистичного моделювання процесів обробки даних і вирішення оптимізаційних задач. Науковими результатами є: 1) вперше визначені й обґрунтовані оптимальні умови руху носіїв бістатичної РСА, що забезпечують найкращі показники якості селекції, а також знайдені траєкторії передавача і приймача бістатичної системи, що забезпечують постійне значення роздільної здатності; 2) вперше застосований метод модифікованого синтезування апертури антени разом з вибором просторої конфігурації бістатичної системи для підвищення якості формування зображень поверхні, яка картографується; 3) одержав подальший розвиток метод просторових частот стосовно аналізу впливу взаємної геометрії і траєкторій руху передавача і приймача на функцію невизначеності бістатичної РСА і роздільну здатність системи, а також обґрунтована задача просторово-частотної оптимізації геометрії бістатичної системи з метою підвищення якості формування зображення; 4) розроблена технологія визначення граничних параметрів відхилень траєкторій носіїв бістатичної системи, що задовольняють припустимому рівню спотворення фазової функції і функції невизначеності системи, а також схема системи компенсації траєкторних нестабільностей передавача і приймача бістатичної РСА. Рівень впровадження результатів – галузевий. Результати досліджень дозволяють: досліджувати селективні властивості в залежності від траєкторій руху та геометрії розташування передавача та приймача бістатичної РСА, оптимізувати просторову конфігураціюбістатичної РСА, визначити умови руху передавача і приймача, що забезпечують найкращий рівень селекції об’єктів, та траєкторії, здатні забезпечити постійну роздільну здатність, розробити метод компенсації траєкторних нестабільностей передавача та приймача - що в цілому може бути використане для підвищення якості радіолокаційних зображень та ефективності роботи бістатичних РСА картографування земної поверхні.