Шарипін А. В. Антропологізм і когнітивна семантика

Дисертація присвячена розробленню концепції інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Аналізуються причини, що протидіють інтегруванню феномена цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму. Розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережна архітектура). Активні і пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла в життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджується наприкладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інтертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні границі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу і тріади когнітивних інтенцій тіло-інтенція-свідомість.