Харчук І. О. Ангідробіоз мікроводоростей як спосіб збереження їхньої життєздатності

Об'єкт: Spirulina (Arthrospira) platensis (Nordst.) Geitler, Dunaliella salina (Dunal) Teod, Porphyridium cruentum Naeg, Synechococcus elongatus Nageli, Phaeodactylum tricornutum Bohlin . Мета: дослідження ангiдробіозу в мікроводоростях і розробка методу їх тривалого зберігання в життєздатному станi. Розробле метод тривалого зберігання мікроводоростей без використання живильног середовища, який дозволяє зберігати їх життєздатність в зневодненому стані протягом довгого часу. Метод включає перевід клітин в стан ангiдробіозу, їх зберігання і реактивацію, тобто переведення в активну культуру. Аналіз морфометрічних і біохімічних характеристик мікроводоротей при переведенни в ангiдробіоз і реактівациі дозволив визначити умови де- і регидратациі клітин. Оптимальна температура дегідратації для досліджених водоростей знаходиться в діапазоні 30–60°С, дегідратація при температурі вищій за 60°С приводить до незворотних змін в клітинах. Умови регiдратації є: використання розбавлених розчинів середовищ (1:1), температура якої складає 25–30°С, освiтленiсть близько 2 кЛк. Визначені умови що забезпечують збереження мікроводоростей в стані ангiдробіозуа. Показаний взаємозв'язок життєздатності і залишкової вологості культури. Вперше определён её оптимум: для Spirulina platensis – 9–11 %, для Synechococcus elongatus – 8–11 %, для Phaeodactylum tricornutum – 12–14 %.