Робота присвячена різноманіттю, структурі та впливу основних екологічних факторів на розподіл гарпактикоїдних копепод у складі мейобентосу для різних контактних зон північно-західної частини Чорного моря. Було досліджено видовий склад та особливості формування угруповань гарпактикоїдних копепод на чотирьох контурних біотопах ПЗЧМ. При фауністичному аналізі гарпактикоїдних копепод контурних біотопів вперше для української частини ПЗЧМ розширено список видів зі 116 до 127. Відмічено нову для фауни українського сектору ПЗЧМ родину (Tetragonicipitidae) з одним родом та видом (Phyllopodopsyllus pauli (Crisafi, 1960)). У ПЗЧМ формуються такі видові комплекси гарпактикоїдних копепод: літоконтур макрофітів і мідійних обростань на природних твердих поверхнях та комплекс молюсків з водоростями штучних поверхонь ОМР, літоконтур о. Зміїний, інтерстиціальна фауна, псамоконтур субліторалі, пелоконтур ОМР, Ягорлицької та Тендрівської заток, прибережна та глибоководна фауна потамоконтуру. Угруповання гарпактикоїдних копепод псевдоліторалі відрізняються від супраліторалі більш багатим видовим різноманіттям та характеризується наявністю специфічних інтерстиціальних видів Arenopontia subterranea, Paraleptastacus ponticus та Vermicaris pontica. Горизонтальний розподіл має чітку зональність: чисельність та біомаса збільшуються в горизонті 0–10 см на урізі води (від 1268–2890 екз. ‧ 100 см-3 та 20,29–46,43 мг ‧ 100 см-3 відповідно), а потім відбувається різке зниження даних показників на горизонтах глибин 20–60 см, де максимальні значення чисельності не перевищують 500 екз. ‧ 100 см-3, а біомаси – 8 мг ‧ 100 см-3. Видові комплекси гарпактикоїд верхної субліторалі псамоконтуру складаються переважно із епібентосних видів. Найбільша чисельність гарпактикоїдних копепод відмічається на глибині 0–4 м, а потім зменшується із зростанням глибини (R2 = 0,9848). На станціях, віддалених від берега вдалося простежити залежність чисельності гарпактикоїд від насиченості кисню в придонному шарі води (R2 = 0,7463). На угрупування гарпактикоїдних копепод літоконтуру ОМР та о. Зміїний впливає хараткер субстрату. На природних твердих поверхнях з обростанням водорості U. intestinalis було відмічене високе різноманіття видів, при найнижчих кількісних показниках гарпактикоїдних копепод (показники середньої чисельності не перевищувала 4000 ± 577 екз. ‧ м-2, а біомаса 64 ± 9,2 мг ‧ м-2). Перифіталь штучних басейнів характеризується меншим видовим різноманіттям, а внесок гарпактикоїд у чисельність і біомасу на траверсах в більшості випадків не перевищує 10 %. При дослідженні гарпактикоїдних копепод пелоконтуру ОМР на сірих мулах виявлено втричі більше видів, ніж на чорних. На глибинах від 5 до 15 м відмічаються високі показники чисельності гарпактикоїд (середнє значення 62568 екз. ‧ м-2), а їхній вклад у загальний мейобентос становить в середньому 21,65 %. На ділянках пелоконтуру ОМР з низькою концентрацією кисню формуються несприятливі для гарпактикоїдних копепод умови, при цьому збільшується чисельність анаеробних видів нематод (коефіціент детермінації степеневої залежності нематодно-гарпактикоїдного індексу від концентрації кисню становить 0,8574). У потамоконтурі видовий комплекс гарпактикоїдних копепод прибережної частини багатший у порівнянні з глибоководними районами. Головним фактором у розподілі чисельності та біомаси гарпактикоїдних копепод потамоконтуру виступає ступінь віддаленості від гирла річки: найбільші показники чисельності формуються у зоні трансформації річкової води у морську, тобто на границі цих зон, що підтверджує крайовий ефект. Отримані результати роботи щодо видового різноманіття гарпактикоїд можуть бути використані в природоохоронній практиці для оцінки стану біорізноманіття в ПЗЧМ. Інформація щодо чисельності гарпактикоїдних копепод у порівнянні з чисельністю нематод може слугувати надійним інструментом для моніторингу стану середовища чорноморсько-середземноморського басейну на рихлих грунтах. Дослідження розподілу показників біомаси і чисельності гарпактикоїдних копепод та їхній вклад у загальний мейобентос в залежності від факторів середовища у контурних біотопах ПЗЧМ будуть корисними при оцінці кормової бази іхтіофауни регіону. Дані щодо особливостей функціонування гарпактикоїдних копепод у складі мейобентосу контурних біотопів можуть бути використані у педагогічній практиці при підготовці навчальних посібників для практичних та лекційних занять з біорізноманіття бентосної фауни для студентів за спеціальностями «біологія», «зоологія», «гідробіологія», «екологія».
