Вознюк О. В. Синергетичний підхід як метод аналізу розвитку вітчизняної педагогічної думки (друга половина ХХ століття)

У дисертації проаналізовано теоретичні засади синергетичної парадигми пізнання світу та її теоретико-методологічні проекції у сфері педагогіки. Представлено результати проведеного компаративного аналізу традиційної класичної та синергетичної парадигм освіти і педагогічної думки другої половини ХХ століття, які дозволяють стверджувати, що в означений період методологія синергетики починає впроваджуватися у сферу педагогіки, що позначається на розробці синергетичного підходу до аналізу освітніх реалій, становленні педагогічної синергетики. Обґрунтовано критеріальні ознаки виявлення синергетичних ресурсів педагогічних систем, зміст яких одночасно розкриває принципи синергізації, що постають потужним теоретико-методологічним ресурсом їх оптимізації та удосконалення. Розроблено синергетичну модель актуалізації глобальних та локальних тенденцій розвитку освіти і педагогічної думки. На основі аналізу синергетичних рис у вітчизняній педагогічній думці досліджуємого періоду, а також вивчення динаміки її розвитку з позиції синергетичного підходу виокремлено провідні тенденції розвитку сучасної освіти. Дисертаційне дослідження засвідчує про високий системно-організуючий, узагальнюючо-класифікаційний, інноваційний ресурс синергетичного підходу до аналізу освітніх реалій та розвитку вітчизняної педагогічної думки другої половини ХХ століття.