Андрійченко Ю. В. Мовні особливості вираження емотивності у творчості Ґ.Ґ.Маркеса.

Дисертацію присвячено лінгвопрагматичному аналізу вираження емотивності в творчості Ґ.Ґ. Маркеса. Дискусії з приводу можливого відображення емоційного в мові мають своє історичне коріння. Визначення різноманітних функцій емотивності текстів художніх творів дає можливість з'ясувати існування факторів, які впливають на збільшення щільності емотивної тканини текстів. Ці фактори: - прагматичний фактор, пов'язаний з необхідністю подолання емоційного бар'єру адресата при його сприйнятті емоційного змісту тексту, зміни його емоційного стану або відношення до події. Все це обумовлює актуалізацію психологічної закономірності до появи нових емоцій, яким необхідне мовне втілення; - лінгвістичний фактор, що пов'язаний з синсемантизмом мовних знаків: жодне з засобів вираження внутрішнього хвилювання не є самодостатнім для адекватного відображення емоційного стану автору необхідно дублювати мовні засоби різних рівнів, тому у тексті можна спостерігати випадки скупчення емотивів; - текстовий фактор, що пов'язаний з накладанням емотивів фонового і тонального рівнів тексту. У дисертації розкрито і уточнено поняття: емотивний фон, емотивне забарвлення, емотивна тональність тексту художнього твору. Виявлено характерну авторську особливість вживання поряд з прямим визначенням емоцій їх образного уявлення, що веде до збільшення об'єму емоційної інформації у творі.