Бойчук Т. М. Вплив складу Fe-, Co-вмісних каталізаторів на основі цеолітів та ZrO2 на розклад та відновлення оксиду азоту(І)

Встановлено, що Fe-вмісні цеоліти (структури пентасилу і морденіту, в т.ч. їх катіон-декатіоновані форми з іоном цирконілу), які за даними ТПД NH3 характеризуються поверхневими сильнокислотними центрами, виявляють більшу активність в прямому розкладі закису азоту. Активність кобальт-цирконійоксидних каталізаторів залежить від кількості введеного оксиду кобальту (0,5-10 %): на найбільш активному зразку, що містить 5 % СоО, конверсія N2O становить 93 % при 500 оС. Виявлено умови позитивного впливу NO та SO2 на конверсію оксиду азота(І) в присутності залізовмісних цеолітних каталізаторів, на відміну від кобальтвмісних систем. Результати інтерпритовані в рамках механізму розкладу N2O. З'ясовано, що більша ефективність відновлення N2O С3-С4-алканами, порівняно з СО, в тому числі в умовах СКВ N2O (досягнення 90-94 % конверсії N2O при більш низьких температурах) в присутності Fe-вмісних цеолітних каталізаторів, обумовлена активацією вуглеводнів-відновників на сильних кислотних центрах Бренстеда. Показано, щопри сумісному відновленні N2O та NO С3-С4-алканами, в тому числі в умовах СКВ-процесу, в інтервалі температур 400-450 оС більш високі конверсії N2O (90-95 %) досягаються на Fe-вмісному, а NO (60-78 %) - на Со-вмісному каталізаторах цеолітної основи H-ZSM-5, що пов'язано з різними маршрутами їх активації.