Тихохід Л. В. Моделювання та шляхи експериментальної корекції дефіциту заліза в організмі щурів

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0409U001459

Здобувач

Спеціальність

  • 14.03.04 - Патологічна фізіологія

26-03-2009

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.03

Анотація

Мета дослідження: визначення основних патогенетичних механізмів початкових стадій експериментального гіпосидерозу (латентного залізодефіцитного стану) та участі в них печінки і кишечника з подальшою корекцією із застосуванням залізовмісних мінеральних вод в комплексі з сапонітовими глинами.Методи дослідження: патофізіологічні (моделювання залізодефіцитного стану), гематологічні, біохімічні, морфологічні, гістохімічні, фізіологічні та статистичні.Теоретичне і практичне значення отриманих резуль¬татів: одержані результати розширюють уявлення про патогенез латентного дефіциту заліза та роль печінки і слизової оболонки кишечника в розвитку цієї патології. Розроблена модель латентного залізодефіциту у щурів із застосуванням залізодефіцитного казеїнового раціону з якісно та кількісно зміненою сольовою сумішшю (патент на винахід), яка може використовуватись в дослідженнях нових методів корекції залізодефіцитних станів. Одержані в ході експерименту дані можуть бути теоретичною основою для розробки рекомендацій із застосуванням мінеральної води „Настуся” та сапонітових глин при латентному дефіциті заліза.Наукова новизна отриманих результатів: уперше визначено, що внаслідок перебування щурів на залізодефіцитному раціоні виникає нестача заліза, яка відповідає початковим стадіям гіпосидерозу (латентний дефіцит заліза). Це, у свою чергу, через вплив на стан епітелію тонкого кишечника та функції печінки, призводить до порушення всмоктування в кишечнику, зниження активності білок синтезуючої функції печінки, створюючи умови для стійкого та тривалого порушення обміну заліза. Уперше вивчено зміни гематологічних, біохімічних, морфологічних і гістохімічних показників у інтактних щурів, а також у щурів із латентним дефіцитом заліза при тривалому введенні залізистої мінеральної води „Настуся” та сапонітових глин окремо та в комплексі. Показано, що надходження заліза в шлунково-кишковий тракт в легкозасвоюваній формі не повністю відновлює обмін заліза, якщо залишаються порушеними процеси всмоктування та депонування заліза. Обґрунтовано доцільність та ефективність курсового поєднаного застосування залізистої мінеральної води „Настуся” із сапонітовими глинами при латентному залізодефіциті, поєднання надлишку заліза та корекції дисбалансу мікроелементозу, що приводить до відновлення функції печінки і кишечника та зумовлює відновлення обміну заліза. Ступінь впровадження: результати роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрі загальної та клінічної патофізіології Одеського державного медичного університету, на кафедрі фізіології людини і тварин Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

Файли

Схожі дисертації