Об'єкт дослідження. Морфологія й функція нирок людини.Предмет дослідження. Закономірності просторових взаємин між кровоносними судинами й паренхіматозними утвореннями нирок людини.Ціль дослідження. Встановити закономірності ангіо-паренхіматозних взаємин у нирках людини, а також, потенційно зумовлюючий розвиток пієловенозного рефлюкса, синтопічну особливість кровоносних судин у форнікальних зонах нирок.Методи дослідження. Поліхромна ін'єкція кровоносних судин пластичною масою і барвниками з використанням кислотної корозії м'яких тканин; селективно-декомпо¬зиційне препарування корозійних препаратів кровонос¬ного русла нирок; модифіковані методи вміщення ділянок, заздалегідь ін’єкційованих нирок людини в епоксидну смолу з подальшим одержанням тонких шліфів, що фарбуються базофільними барвниками; морфометрія.Наукова новизна отриманих результатів. Установлено, що венозні судини, які зосереджені у воротах і синусі нирок, в основному відповідають порядку розташування позаорганних артерій. Міжчасткові артерії, що утворилися в нирковій пазусі, проникають у паренхіму нирки в тісному сусідстві з однойменними венами. Дані місця проходження кровоносних судин у супроводі нервових волокон і лімфатичних судин варто вважати воротними й виділяти за назвою порто–форнікальних зон нирок, тому що, вони по локалізації відповідають так званим зведенням нирок. Венозне русло нирок по ємнісних можливостях помітно переважає над артеріальним. Крім того, на відміну від артеріального, воно влаштовано на основі повсюдного анастомозування. Найбільш примітними є анастомози двох рівнів розташування. Перший з них, відповідає границі між кірковою й мозковою речовиною. Дана мережа анастомозів надає всьому кровоносному руслу нирок відомий аркадний вид. Іншою формою венозних анастомозів, є петлеподібні зв'язки міжчасткових вен у форнікальних зонах нирок. Позаорганні артерії нирок, як судини високого тиску мають товсту стінку, що володіє підвищеними пружними властивостями, за рахунок переваги в ній еластичної тканини. Переходячи у внутрішньоорганні артерії, їхня стінка поступово стоншується в результаті втрати еластичної тканини, при якій зростає часткова концент¬рація в її середній оболонці гладком’язових елементів. На противагу артеріям, внутрішньоорганні вени, як судини низького тиску, характеризуються гранично тонкою стінкою, представленою в основному інтимою і тонким адвентиціальним шаром. Міжчасткові артерії й вени, проходячи поруч через порто-форнікальні зони, розтало¬вуються так, що тільки вени безпосередньо примикають до стінки малих чашок, зростаючись із нею своєї адвентиціальною оболонкою, в результаті чого порожнина малих чашок виявляється відділена від венозного просвіту тонкою тканинною перегородкою. Тому, в умовах зростання гідростатичного тиску в сечовивідних шляхах, даний тканинний бар'єр стає самим слабким місцем. Його ушкодження, приводить до затікання вмісту сечовивідних шляхів у венозне русло нирок. Вперше в практиці морфологічних досліджень, даний пієловенозний рефлюкс відтворений експериментально шляхом ін’єкції пластичної маси в сечовивідні шляхи в режимі підвищеного перфузійного тиску. Пріоритетними варто вважати дані про будову гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини, що складається з певної кількості, артеріоло-венулярних петель, що мають довгу шпилькоподібну форму. Кожна з таких петель складається із прямої артеріоли, яка, досягнувши апікального відділу ниркового сосочка, робить різкий поворот, переходячи в зворотньому напрямку у венозну мікросудину /венулу/, що у висхідному напрямку досягає однієї з гілок аркадної вени. Вперше визуалізовані спіралеподібні сплетення кровоносних капілярів навколо збірних трубок мозкової речовини нирок. Практичне значення отриманих результатів. Результати можуть бути використані на кафедрах анатомії людини й гістології. Ступінь впровадження: Результати дослідження можуть бути використані у науково-дослідній роботі, практичній медицині та педагогічному процесі. Головні результати дослідження введені в навчальний процес на кафедрах анатомії, фізіології людини та тварин Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, анатомії людини Луганського державного медичного університету і Дніпропетровської державної медичної академії. Сфера (галузь) використання: медицина, нормальна анатомія.
