Дисертаційна робота присвячена встановленню закономірностей змін структурної організації та судинного русла селезінки та брижових лімфатичних вузлів щурів-самців і самок під впливом глутамату натрію, за умови його відміни, а також встановленню можливості їх корекції орлістатом (ксенікалом) та мелатоніном.
Проведено комплексне морфологічне дослідження селезінки та брижових лімфатичних вузлів білого щура самця та самки репродуктивного віку за умов тривалої дії глутамату натрію, після його відміни та корекції викликаних ним змін орлістатом та мелатоніном. Отримано дані щодо морфологічних змін структури селезінки та брижових лімфатичних вузлів у різні терміни (через 2, 4, 6 та 8 тижнів, через 4 та 8 тижнів після відміни з попереднім шести- та восьмитижневим впливом) у динаміці перорального введення глутамату натрію, за умов корекції викликаних ним змін за допомогою орлістату та мелатоніну (через 2 та 4 тижні з попереднім шеститижневим впливом, та через 4 тижні з попереднім восьмитижневим впливом). Встановлено, що перші структурні ознаки впливу глутамату натрію виникають вже через два тижні його впливу.
Отримано нові морфометричні дані щодо аналізу структурних компонентів селезінки та брижових лімфатичних вузлів: відносна площа білої пульпи селезінки, зокрема лімфоїдних навколоартеріальних піхв і лімфоїдних вузликів (мантійна та маргінальна зона, зародковий центр (центр розмноження), навколоартеріальна зона); відносна площа червоної пульпи селезінки; зовнішній і внутрішній діаметр центральної артерії селезінки; відносна площа кіркової речовини брижових лімфатичних вузлів, зокрема лімфоїдного вузлика (зародковий центр і плащова зона), крайової лімфатичної пазухи, кіркової проміжної лімфатичної пазухи та прикіркової ділянки; відносна площа мозкової речовини брижових лімфатичних вузлів, зокрема мозкових тяжів і мозкових проміжних лімфатичних пазух і кірково-мозковий індекс білого щура самця та самки репродуктивного віку в динаміці 8-тижневого впливу глутамату натрію, через 4 та 8 тижнів після відміни з попереднім шести- та восьмитижневим впливом, через 2 та 4 тижні корекції орлістатом та мелатоніном з попереднім шеститижневим впливом глутамату натрію, та через 4 тижні корекції орлістатом/мелатоніном з попереднім восьмитижневим впливом глутамату натрію. Підтверджено, що тривалий вплив глутамату натрію зумовлює експериментальну висококалорійну дієту, яка в кінцевому результаті призводить до розвитку ожиріння.
Проаналізовано безпечність застосування глутамату натрію впродовж 2-4 тижнів на приклалі селезінки та брижових лімфатичних вузлів. Описані деструктивно-дегенеративні зміни через 6 тижнів введення, які через 4 та 8 тижнів відміни лише частково компенсуються, та глибокі деструктивно-дегенеративні зміни через 8 тижнів введення глутамату натрію.
Встановлено зв’язок між тривалістю впливу глутамату натрію та можливістю корекції викликаних ним змін у структурній організації селезінки та брижових лімфатичних вузлів білих щурів-самців і самок орлістатом (ксенікалом) та мелатоніном. Через вісім тижнів впливу глутамату натрію розвиваються глибокі деструктивно-дегенеративні зміни структурних компонентів, які лише частково піддаються корекції, на відміну від терміну впливу тривалістю шість тижнів.
