Нестерова М. О. Методологічні засади постнекласичних стратегій менеджменту

У дисертаційному дослідженні здійснено філософсько-методологічний аналіз менеджменту як науки і діяльності в історичній перспективі та в сучасному контексті на базі застосування методологічних здобутків сучасної наукової революції, зокрема, синергетичної та інших постнекласичних методологій. Дослідження спирається на періодизацію науки В. С. Стьопіна за типами наукової раціональності. Ми показали, що в менеджменті як науці можуть бути виділені класичний, некласичний і постнекласичний етапи і визначили, що сучасний менеджмент знаходиться на постнекласичному етапі свого розвитку, отже до нього може бути застосована постнекласичні методології. Доведено можливість застосування до менеджменту найрозробленішої з постнекласичних методологій - синергетичної методології. Виходячи з трансдисциплінарності синергетичного підходу, успішно працююча модель В. Г. Буданова про застосування синергетики в освіті перенесена в предметне поле менеджменту: синергетика в менеджменті, синергетика для менеджменту, синергетика менеджменту. Розглянуто інші ефективні постнекласичні стратегії, попри синергетичну. Ми вважаємо, що це менеджмент змін (управління змінами), криза-менеджмент та концепції навчання та емоційного лідерства як основа успішних практик. Виявлено, що для роз'яснення діючих механізмів здійснення тих або інших практик дуже ефективною є концепція габітусу П. Бурд'є. Вона дозволяє пояснити причини опору змінам та пояснити, як можна ці зміни вдало провести. Сучасні постнекласичні стратегії управління повинні враховувати взаємно узгоджені цілі та цінності всіх суб'єктів менеджменту, що визначається постнекласичним характером самого менеджменту.