Мусатенко К. С. Хвильові процеси в околі ударних хвиль у космічній плазмі: спостереження на супутниках CLUSTER, моделювання та інтерпретація

Дисертаційна робота присвячена дослідженню хвильових процесів в околі фронтів ударних хвиль. У роботі описано числове моделювання поширення ленгмюрівських хвиль у плазмі з випадковими неоднорідностями концентрації та порівняння отриманих результатів з експериментальними даними приладів WHISPER та WBD супутникового проекту CLUSTER. Виявлено, що центральна гранична теорема незастосовна до статистики інтенсивностей ленгмюрівських хвиль у електронному форшоці Землі та сонячному вітрі, внаслідок недостатньої кількості неоднорідних областей, через які встигає пройти хвиля. Таким чином нормальний розподіл густини імовірності логарифму інтенсивності ленгмюрівських хвиль не досягається. За модуляцією інтенсивності ленгмюрівських та зсунутих за частотою хвиль у електронному форшоці Землі, було проведено дистанційну діагностику хвилястості квазіперпендикулярної області фронту ударної хвилі. З метою пояснення механізму виникнення електромагнітного випромінювання, що супроводжувало фронт міжпланетної ударної хвилі 22 січня 2004 року, було проведено розрахунок перехідного випромінювання релятивістського електрона, що дрейфує через область стрибка параметрів у фронті хвилі. Параметри розрахунку відповідали реальним параметрам події 22 січня 2004 року. Ключові слова: ударні хвилі без зіткнень, електронний форшок, ленгмюрівські хвилі, перехідне випромінювання.