Пічуріна Н. В. Енергетика скорочення скелетного м'яза білих щурів за різного тиреоїдного статусу

В експериментах in situ виявлені закономірності в характері впливу різних моделей експериментального гіпертиреозу (від легкого ступеня виразності до важкої форми тиреотоксикозу) на головні параметри енергетики ізометричного скорочення скелетного м'яза білих щурів при розвитку стомлення і за адренергічної стимуляції. Вперше показано, що в умовах in situ за експериментального гіпертиреозу легкого ступеню виразності м'яз набуває високої функціональні здібності. В результаті поліпшуються мобільні і силові показники енергетики м'яза, коротшають латентний період скорочення і час розвитку максимальної напруги, зростає величина ізометричної напруги і збільшується швидкість її розвитку. Вперше встановлено, що в умовах in situ температурна вартість скоротливого акту неухильно наростає разом з поглибленням ступеня виразності експериментального гіпертиреозу. Показано, що в умовах in situ при розвитку втоми температурна вартість скорочення м'яза завжди зростала незалежно від тиреоїдного статусу і типу ізометричного скорочення. Вперше виявлений бета-адреностимулюючий ефект ізопропілнорадреналіну на параметри енергетики м'язового скорочення. Цей ефект спостерігається тільки у тварин еутиреоїдної групи і у щурів з легким ступенем експериментального гіпертиреозу. Обґрунтовується положення про модулюючу дію різних доз трийодтироніну на функціональну характеристику скелетного м'яза в умовах in situ, у тому числі при розвитку стомлення і стимуляції катехоламінами.