Юссеф Х. Р. Функціональні властивості наднирників in vivo i in vitro в онтогенезі білих щурів.

Об'єкт дослідження: вікові зміни процесів секреції, стероїдогенезу та гістоструктури наднирників і їхніх органотипових культур. Мета: порівняльний аналіз функціональних та морфологічних характеристик наднирників та їхніх органотипових культур в онтогенезі білих щурів для виявлення строків початку розвитку інволютивних процесів і механізмів, що приводять до становлення цих процесів. Методи дослідження: метод органотипового культивування, флуориметричний метод вимірювання 11-ОКС, колориметричний метод визначення білка, холестерину і життєздатності клітин, метод 2-етапного кріоконсервування, світлова мікроскопія, гістологічний аналіз. Теоретичні та практичні результати, новизна: подано порівняльний аналіз морфо-функціонального стану наднирників та їхніх органотипових культур в онтогенезі білих щурів. Встановлено, що з віком відбувається зменшення відносної маси наднирників, наслідком чого є менша секреція глюкокортикоїдів у плазму крові. Причому менша секреція зумовлена не тільки зменшенням відносної маси наднирників, але і віковими змінами у структурі самих наднирників. Починаючи з 6-місячного віку, в тканинах наднирників реєструється поява поодиноких клітин з ознаками апоптозу. У старих тварин (12-24 міс.) виявляються вже групи клітин з ознаками апоптозу та виражена дезорганізація структури пучкової зони. Уперше аналогічні дані було отримано для органотипових культур. Установлено, що секретуюча здібність культур з тканин старих тварин була знижена на 17-20 % у порівнянні з культурами, отриманими з тканин молодих тварин (1-6 міс.). Зниження секреції корелювало зі зниженням процесів стероїдогенезу, що проявлялось у меншій утилізації екзогенного холестерину та зниженні АКТГ-стимульованої секреції. Уперше доведено, що органотипові культури з тканин старих тварин мають менші адаптаційні і репараційні можливості. Галузь застосування: фізіологія людини і тварин, біохімія, клітинна фізіологія.