Гойдик В. С. Патогенетичне обґрунтування застосування адаптогенних препаратів в експериментальній терапії виразкової хвороби

В експериментальних дослідженнях вивчено морфофункціональний стан шлунка та біохімічні зміни у крові (протеолітична система та перекисне окислення ліпідів) та надано патогенетичне обґрунтування профілактичної та лікувальної дії препаратів на основі Біотриту при моделюванні виразкової хвороби шлунка. Показано, що при експериментальних моделях виразок шлунка за Шеєм, іммобілізаційно-стресовій та резерпін–бутадіоновій моделях у 100 % піддослідних тварин виникають пошкодження слизової шлунка від ерозій до формування проривних виразок, що можна розташувати по важкості в такій послідовності: моделювання за Шеєм > іммобілізаційно-стресова модель > резерпін–бутадіонова модель. Показано, що виникнення виразок шлунку при усіх способах моделювання спостерігається на фоні незмінної шлункової секреції. Одночасно показано, що при виникненні виразок у крові спостерігаються ознаки активації перекисного окислення ліпідів та активація протеолітичних систем. Встановлено, що препарати на основі Біотриту (водний розчин, зелена маса та бальзам) мають значний позитивний профілактичний та лікувальний ефекти при усіх формах моделювання виразок із зменшенням їх кількості та важкості пошкодження слизової оболонки. Дія препаратів Біотриту не впливає на секрецію шлунка, але пригнічує перекисне окислення та протеоліз у організмі. Отримані результати можна розглянути як патогенетичне обґрунтування використовування препаратів на основі Біотриту як гастропротектора для застосування у клінічній практиці з профілактичною та лікувальною метою.