Будзар М. М. Дворянська сільська садиба Лівобережної України XIX ст.: типологія та еволюція культурних форм

У дисертації на підставі аналізу та систематизації історичної, краєзнавчої, мистецтвознавчої, мемуарної літератури, архівних матеріалів здійснене комплексне дослідження дворянської сільської садиби Лівобережної України XIX століття, визначена її роль у процесі культурно-національного будівництва. Обґрунтована доцільність застосування дефініції "культурне гніздо" для характеристики форм реалізації світоглядних пріоритетів української знаті у просторі садиби; виявлені етапи соціальної та духовної ґенези цього феномену за моделями колективної та індивідуальної діяльності. Доведено, що еволюційний розвиток дворянських "культурних гнізд", рівень їхньої соціальної ефективності зумовлювалися визріванням національної ідеї у середовищі української інтелектуальної еліти. Особлива увага приділена дослідженню історичної динаміки форм просвітницької та культурно-художньої праці, презентованих дворянською садибою. Сільські маєтки Лівобережної України охарактеризовані як осередки, де протікали процеси взаємозбагачення споріднених слов'янських культур та актуалізувалися світові духовні орієнтири. Також продемонстровано, що творча діяльність у межах дворянських "культурних гнізд" виконувала компенсаторну роль відносно державного простору, де українська культурно-мистецька спадщина не мала офіційного визнання, тобто дворянська садиба представлена як "культурна форма" національної самоідентифікації.