Фока М. В. Синкретизм образного світу Павла Тичини.

Усі анотації ідентичні поданим в авторефераті. У дисертації досліджено синкретизм образного світу П. Тичини, що виражається в органічній єдності різних видів мистецтва, передусім літератури, музики та живопису. Попередньо висвітлено уявлення про синтез мистецтв як літературне явище, узагальнено наявний у літературознавстві, у тому числі українському, методологічний і фактологічний досвід осмислення цього явища, зокрема й щодо творчості П. Тичини, та визначено адекватний методологічний підхід до вивчення творів, у яких поєднано слово, музику та живопис (ідеться про аналіз із рецептивних позицій). Розглянуто творчість митців-синтезистів кінця ХІХ - початку ХХ ст. як контекст, у якому відбувалося становлення синкретичної поетики П. Тичини. Докладно проаналізовано музичний та малярський компоненти художнього мислення митця, що є генераторами його синкретичного стилю. Вивчено способи перекодування музичних та образотворчих засобів вираження на словесний рівень та встановлено особливості їх функціонування в образному світі П. Тичини.