Буслик Т. В. Особливості структурно-функціональної організації еритроцитів за умов цукрового діабету 1-го типу

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0410U000026

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.04 - Біохімія

08-12-2009

Спеціалізована вчена рада

Д 35.368.01

Інститут біології тварин НААН

Анотація

Об'єкт дослiдження: біохімічні механізми, що опосередковують структурні та функціональні зміни в еритроцитах людей, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу, та в еритроцитах щурів з експериментальним ЦД (ЕЦД). Мета - встановити молекулярні та біохімічні механізми, що опосередковують зміни морфологічного та структурно-функціонального стану еритроцитів периферичної крові за умов цукрового діабету 1-го типу, а також з'ясувати вплив системи L-Arg/NO на функціональний стан системи еритрону та корекцію порушень, які виникають за цієї патології. Предмет дослiдження: цитологічні та біохімічні показники периферичної крові, вміст стабільних метаболітів оксиду азоту (NO2- та NO3-), агрегаційна здатність еритроцитів, білки мембран еритроцитів, мембранозв'язані сіалові кислоти, структура вуглеводних детермінант мембран еритроцитів. Методи дослiдження: біохімічні, фізико-хімічні, молекулярно-біологічні, імуноцитохімічні, цитологічні, статистичні. Наукова новизна отриманих результатів. Встановлено, що за ЦД 1-го типу змінюється структурно-функціональний стан еритроцитів, що виявляється у сповільненні альціаніндукованої агрегації, зниженні резистентності до дії кислотного гемолітика та в перерозподілі відсоткового вмісту білків цитоскелету цих клітин. Вперше встановлено зміни у вмісті основних глікопротеїнів мембран еритроцитів - глікофорину А та білка смуги 3 у хворих на ЦД 1-го типу. Виявлені зміни у структурі вуглеводних детермінант мембранних глікопротеїнів цих клітин у хворих на ЦД 1-го типу. Вперше показано коригуючий вплив аміногуанідину на популяційний склад еритроцитів, їхню гемолітичну стійкість і здатність до агрегаціії, загальний вміст гемоглобіну та вміст фетального гемоглобіну, добову продукцію та швидкість дозрівання ретикулоцитів, вміст мембранозв'язаних сіалових кислот і відносний вміст білків мембран еритроцитів щурів за ЕЦД. Отримані результати підтверджують позитивну коригуючу дію аміногуанідину на морфофункціональний стан еритроцитів за умов ЦД 1-го типу, що свідчить про можливість на його основі вести пошук нових фармакологічних препаратів для лікування та профілактики діабету і діабетичних ускладнень. Комплексне цитохімічне вивчення функціонального стану еритроцитів з використанням лектинів як структурно-функціональних зондів вуглеводних детермінант є новим напрямом розробки діагностичних і прогностичних підходів в клініці цієї патології. Сфери використання - біохімія.

Файли

Схожі дисертації