Мельник Е. А. Ритуал в динаміці комунікативної культури

Об'єкт - комунікативний простір культури. Мета - подати даний феномен як історично обумовлений універсальний чинник комунікативної культури, міжособистісного спілкування, а також індивідуальної поведінки, виявити його аксіологічну спрямованість, функції та характерні риси. Методи: компаративний, міждисциплінарний, принципи класичного раціоналізму: дедуктивний, індуктивний, аналіз, синтез, класифікація. Теоретичні результати та їх новизна. Вперше феномен "ритуал" проаналізовано як чинник комунікативної культури, дослідження якого подано у таких головних вимірах: історико-етнографічному, структурно-функціональному та культурно-комунікативному. Розкрито значущість ритуалу в демаркації від сакрального до профанного, удосконалено ідею стосовно зв'язку ритуалу з такими феноменами культурного буття людини, як гра, свято і естетична діяльність, обґрунтовано положення, що ритуал сприяє створенню культурних форм поведінки та спілкування. Доведено, що ритуал у вигляді дипломатичного протоколу виступає формотворчим елементом міжнародних відносин і відіграє роль взаєморозуміння народів. Практичне значення роботи полягає у можливості використання матеріалів дослідження при розробці виховних та освітніх стратегій, в проектах культурних акцій і видавничих розробках. Теоретико-методологічні положення можуть бути використані у подальших теоретичних дослідження культурно-філософських проблем розвитку комунікативної культури інформаційного суспільства, а також як теоретична основа для розроблення та впровадження деяких тем і спецкурсів у філософії, культурології, соціології