Харитонов Р. Ю. Усвідомлення кліматичних змін як чинник становлення екологічної свідомості молоді

Дисертаційне дослідження присвячується проблемі самоусвідомлення сутності кліматичних змін саме як чиннику, що сприяє становленню екологічної свідомості та екологічної культури студенства в цілому. На підґрунті теоретичного аналізу проблеми визначено, ставлення до кліматичних змін - цілісний психологічний механізм, змістовним аспектом якого виступає власне ставлення, а динамічним - фіксована установка, проте психологічна природа й та роль упрозорюється у смисловій регуляції. Тобто, ставлення до кліматичних змін є суб'єктивно забарвленим відображенням особистістю взаємозв'язків власних потреб з об'єктами та явищами світу, виступає чинником, що зумовлює поведінку. Впродовж теоретичного та емпіричного аналізу визначено, що "екологічна свідомість" - єдність знання й ставлення, створюється й має прояв у діяльності та спілкуванні; сукупність екологічних й кліматичних уявлень, сформованості ціннісного ставлення до природи в цілому, стратегій та технологій взаємодії з нею. Суттєвими функціями екологічної свідомості є аксіологічна, споживча, адаптаційна. Системоутворюючим елементом у системі соціально-психологічних чинників розвитку екологічної свідомості виступає ціннісно-значеннєвий (екологоорієнтовані цінності). За результатами емпіричного дослідження виявлено типи екологічної свідомості студентів вищих навчальних закладів: екологічно активна, відповідальна особистість, котра має ціннісне, відповідальне ставлення до природи, приймає відповідні рішення та дії (авторитарна (активно-авторитарна); об'єктивна (активно-об'єктивна); екологічно пасивна, індиферентна особистість, погано поінформована, не має власних етичних, ціннісних ставлень щодо природи, кліматичних змін; безініціативна (стереотипна, пасивно-стереотипна); безвідповідальна (пасивно-індиферентна).