Любімов І. М. Правовий статус державних підприємств

Об'єкт дослідження: сукупність суспільних відносин, що складаються в процесі створення, функціонування та припинення державних підприємств. Мета дослідження: розробка і обґрунтовування нових положень, направлених на удосконалення правового статусу державних підприємств на основі комплексного аналізу чинного господарського законодавства Українин, практики його застосування і відповідних теоретичних засад стосовно державних підприємств та суб'єктів господарювання у цілому. Методи дослідження: історичний, компаративний, системний, формально-логічний, діалектичний, аналізу і синтезу, порівняльно-правовий, індукції та дедукції. Теоретичне та практичне значення: теоретичні висновки та пропозиції можуть бути використані для подальшого удосконалення чинного законодавства, що регулює статус суб'єктів господарювання державного сектора економіки, у тому числі - державних підприємств. Окремі положення використані: при викладанні учбової дисципліни "Господарське право" в ДонНУ МОН України; при підготовці інноваційних планів та програм діяльності державних підприємств Донецької області Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації; у діяльності Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Донецької регіональної філії. Наукова новизна: аргументовано висновки щодо поняття, цілей та функцій державних підприємств, запропоновано основні напрями удосконалення законодавства, що регулює статус державних підприємств. Уточнено визначення державного підприємства, державного комерційного та казенного підприємства. Конкретизовано особливості створення та припинення державних підприємств, допрацьовано правові питання форм майнової відокремленості та режиму майна державних підприємств. Конкретизовано спеціальний характер господарської компетенції державних підприємств, внесено пропозиції з уточнення її змісту. Уточнено межі господарсько-правової відповідальності державних підприємств, аргументована доцільність розширення підстав для залучення держави до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями державного підприємства. Сфера використання: суб'єкти законодавчої ініціативи; органи державного управління, судові органи, суб'єкти господарювання; вищі навчальні заклади.