Дисертаційне дослідження присвячене дослідженню проблеми: чи існують специфічні особливості, притаманні кінотворам, створеним жінками-кінорежисерами. Проблема вирішувалась шляхом аналізу кінотворів таких видатних кінорежисерів, як Лені Ріфеншталь (фільми "Тріумф волі", "Олімпія"), Ліліани Каванні (фільм "Нічний портьє"), Кіри Муратової ("Короткі зустрічі", "Довгі проводи", "Переміна долі", "Астеничний синдром", "Три історії"), Лариси Шепітько (фільми "Спека", "Крила", "Ти і я", "Сходження"), створених в різні епохи і в різних країнах. Для аналізу фільмів були використані як традиційні методи, що застосовуються в кінознавстві, так і запропонований новий підхід, заснований на уявленнях про бісексуальну природу психології і психіки людини, розвинутих в працях з філософії, психології, соціології та медицини О. Вейнінгером, В.В. Розановим, І.С. Коном та іншими дослідниками. Дослідження, проведені в дисертації, продемонстрували, що творам, створеним жінками-кінорежисерами, поряд з виключно жіночими рисами, такими як підвищене емоційне забарвлення твору, його сентиментальність, образність, також притаманні риси, характерні чоловічому кінематографічному твору - дослідження віддалених філософських і соціальних проблем, цілісність, сувора логічність та послідовність сюжетної лінії. Дійти до такого висновку автору дозволили створені на базі вивчення великого обсягу різносторонньої наукової літератури узагальнені психо-соціальні образи чоловіка та жінки, і уявлення про бісексуальну психологічну і психічну природу людини. Найважливіші висновки дисертації стверджують наступне. (І) Аналіз кінотворів в гендерному аспекті дозволяє віднайти в них невідомі особливості і деталі, природа яких, при розгляданні в традиційному для кінознавства ключі, залишилась би без пояснень. (ІІ) Існує реальна необхідність в створенні нового методу аналізу - гендерного, підходи до створення котрого окреслені в дисертації і що дозволить відкрити новий вимір в багатомірному просторі, в якому є твори людського духу.
