Кулінська А. В. Фінансово-кредитний механізм державного управління невиробничою сферою (на прикладі туристичної галузі України)

Об'єкт дослідження - процеси державного управління розвитком невиробничої сфери національного господарства України. Мета дослідження - узагальнення теоретичних положень, розробка методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо розвитку фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери, на прикладі туристичної галузі України, на основі вдосконалення системи державного фінансового контролю. Методи дослідження - дедукції, діалектики, системного, факторного, порівняльного, статистичного та економічного аналізу, математичне моделювання, наукової абстракції та узагальнення. Практичне значення результатів полягає в тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено методичні підходи до формування напрямків удосконалення системи державного фінансового контролю як невід'ємної частини фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою. Удосконалено модель державного управління, використання якої забезпечить підвищення адаптивних можливостей суспільства і пристосування його до нестійких умов зовнішнього середовища; класифікацію напрямків і заходів щодо формування державного управління як системного суспільного явища; теоретико-методологічні основи організації механізму державного управління невиробничою сферою як складової частини механізму державного управління національним господарством України. Дістали подальшого розвитку методичний підхід до формування фінансового механізму державного управління; напрямки перебудови кредитного механізму державного управління як системи взаємозв'язків банківських і парабанківських елементів; особливості використання головних складових фінансово-кредитного механізму державного управління; система державного фінансового контролю в процесі реалізації фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери; чинники ефективності фінансового контролю.