Кондратюк І. М. Параметри змін фізико-хімічних властивостей сірого лісового ґрунту під впливом удобрення культур і післядії вапнування

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань закономірностей впливу післядії вапнування з використанням різних систем удобрення на родючість сірого лісового ґрунту, а саме: фізико-хімічні властивості, процеси перетворення кальцію, вмісту гумусу, агрохімічні властивості, врожайність сільськогосподарських культур у Правобережному Лісостепу. На основі результатів досліджень встановлено, що технологія основного внесення вапна на сірих лісових ґрунтах, яка базується на застосуванні повної його дози (5,5-6,0 т/га за Нг) у поєднанні з органічними і мінеральними добривами (10 т/га гною і 164 кг/га д. р. NPK), забезпечує протягом 10 років близькі до оптимальних показники реакції ґрунтового середовища ( рНKCl 5,8-6,4, Нг - 1,1-2,0 мекв/100 г ґрунту, ступінь насичення ГВК обмінними основами 75-80 %). Оптимальні параметри родючості сірих лісових ґрунтів швидше досягаються і підтримуються більш тривалий період за застосування доломітового борошна (5,5-6,0 т/га за Нг) на органо-мінеральному фоні. На 12-й рік дії показник рНKCl становив 5,9 та Нг - 2,6 мекв/100 г ґрунту. Підвищується продуктивність сівозміни на 10-23 ц/га зернових одиниць. Найефективнішою є технологія застосування полуторної дози вапна (1,5 Нг) у поєднанні з полуторною дозою мінеральних добрив (N80P80K85) і гною (10 т/га) сівозмінної площі, - забезпечує припинення процесів підкислення, ГВК насичується обмінними основами. Дія таких доз триває понад 10 років, протягом усього періоду підтримується оптимальна реакція ґрунтового розчину.