Назарок П. Г. Комплексна діагностика схилового ґрунтогенезу для оптимізації ерозійно-небезпечних агроландшафтів Лівобережного Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U102365

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.03 - Агроґрунтознавство і агрофізика

06-05-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 64.354.01

Національний науковий центр "Інститут грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського"

Анотація

Об’єкт – схиловий ґрунтогенез агроландшафтів. Мета – удосконалення теоретичних та методичних підходів до діагностики схилового ґрунтогенезу для оптимізації ерозійно-небезпечних агроландшафтів Лівобережного Лісостепу України. Методи – інформаційно-монографічний, абстрактно-логічний, польовий, лабораторно-аналітичний, розрахунково-конструктивний, картографічний, математичного моделювання, статистичний. Теоретичні результати – обґрунтовано методичний підхід до виявлення еколого-генетичної та агровиробничої структури ґрунтового покриву схилових земель на основі прогнозування розподілу значень гідротермічного коефіцієнта Г.Т. Селянінова та використання діагностичних показників коефіцієнта відносної акумуляції гумусу та профільного накопичення гумусу; уточнено критерії встановлення ступеня еродованості схилових ґрунтів чорноземного ряду шляхом доведення характерного співвідношення потужності горизонтів схилових ґрунтів чорноземного ряду за сукупного аналізу онтогенезу профілю ґрунтів схилів та статистики співвідношень потужностей генетичних горизонтів схилових ґрунтів; удосконалено методичний підхід щодо картографування вмісту гумусу за даними багатоспектрального сканування (з урахуванням особливостей схилових ґрунтів); встановлено особливості просторового розподілу параметрів фракційного складу макроагрегатів, водостійкості структури і мікроагрегованості ґрунту на різних елементах схилу та на схилах різної експозиції. Практичні результати – обґрунтовано виявлення просторової структури схилових земель на підставі аналізу розподілу факторів ґрунтогенезу; розроблено сценарії, що сполучають показник ступеня еродованості (геоморфологічного положення) угіддя з цільовими екологічними та економічними показниками сівозміни, які за використання комбінаторних методів дозволяють проводити ґрунтозахисну оптимізацію просторового розміщення сівозмін. Новизна – запропоновано методичний підхід щодо встановлення структури ґрунтового покриву на підставі її зв’язку з поширенням майданчиків річкових терас; розроблено концептуальну алгоритмізацію використання показника магнітної сприйнятливості ґрунту для встановлення еродованості ґрунтів чорноземного ряду на підставі встановленої кореляція між досліджуваним показником, вмістом гумусу та індексом ерозійної небезпеки; визначено вибір груп полів під сівозміни шляхом комбінаторної оптимізації, який враховує просторову структуру ерозійно-небезпечного агроландшафту згідно зі сформованими сценаріями з урахуванням зв’язків ступеня еродованості (геоморфологічного положення) з екологічними та економічними показниками. Ступінь впровадження – результати досліджень перевірено у виробничих умовах для проектування системи захисту земель від водної ерозії в умовах конкретного землекористування, що підтверджено відповідними актами комунального підприємства «Облземпроект» у господарствах Харківської області на площі 5200 га та сільськогосподарського підприємства СТОВ «Колос 2000» Чугуївського району Харківської області на площі 900 га. Розроблено за участі здобувача нормативний документ України ДСТУ 7904:2015 «Якість ґрунту. Метод визначення потенційної загрози ерозії під впливом дощів». Галузь – сільське господарство.

Файли

Схожі дисертації