Лукіша А. П. Підвищення енергетичної ефективності пористих теплообмінників на основі вибору раціональних конструктивних та режимних параметрів.

Дисертація присвячена пошуку зон параметрів пористих круглих каналів, при русі рідинного охолоджувача, де є енергетичний виграш у порівнянні з гладкостінними каналами. Виконане дослідження, проведене на основі модифікованої методики Гухмана О.А. Відповідно до цієї методики порівнюються три параметри - кількості переданого каналами тепла Q, потужність, затрачувана на прокачування охолоджувача N і площа бічної поверхні каналів F. Дослідження виконане для ламінарної, турбулентної і перехідної зон руху теплоносія в порівнюваних гладкостінних каналах при граничних умовах 1-го роду, а також при граничних умовах 3-го роду. Найбільший енергетичний ефект спостерігається на границі ламінарного і перехідного режимів руху, при значеннях пористості (0,8?0,9), зменшенні діаметра каналу (до 3?5 мм) і погіршенні теплообміну на зовнішній поверхні. Величини коефіцієнтів ефективності при цьому можуть досягати величин порядку: 50% для ламінарної зони, 30% для перехідної зони і 20% для турбулентної зони. При погіршенні теплообміну на зовнішній поверхні каналу (граничні умови 3-го роду, Вi = 1) значення коефіцієнтів ефективності можуть зростати в десятки разів (до 90).