Антонова О. І. Функціональний стан печінки при нестачі та надлишку мелатоніну в різних умовах.

У дисертації експериментально обґрунтовано, що мелатонін із нестачею та надлишком його, здатний змінювати прооксидантно- антиоксидантний баланс печінки, метаболічну функцію та гістологічну картину тканини печінки. Здійснено комплексне дослідження нестачі та надлишку мелатоніну на стан печінки при її нормальному функціонуванні за умов окислювального стресу. Встановлено, що нестача або надлишок мелатоніну призводить до суттєвих змін у прооксидантно-антиоксидантній системі при довгостроковій дії цих станів: найбільш виражене посилення пероксидації в печінці відбувається при 55-добовій гіпомелатонінемії, а зниження пероксидації та посилення антиоксидантного захисту в печінці відбувається при 55-добовій гіпермелатонінемії. Зміни метаболічних процесів у печінці теж відзначаються при більш тривалій нестачі та надлишку мелатоніну. Виявлено гістологічні зміни в тканині печінки при гіпо- та гіпермелатонінемії: каріолізис, фрагментацію хромосом і К-мітози при довготривалій гіпомелатонінемії; патології мітозів, К-мітози, гепатодепресивний синдром при довготривалій гіпермелатонінемії. Доведені фізіологічні особливості впливу мелатоніну на функціонування печінки, застережують проти безконтрольного вживання мелатоніну, який застосовують як лікувальний препарат, або довготривалого цілодобового освітлення, яке викликає зниження секреції мелатоніну, у тому числі і під час сну. Отримані дані можуть стати основою для розробки фізіологічно обґрунтованих доз застосування мелатоніну.