Башинський В. В. Демодекоз котів (епізоотологія, діагностика, лікування)

У дисертації вперше проведене вивчення особливостей епізоотології демодекозної інвазії котів. Встановлено, що демодекоз реєструється в будь-яку пору року. Найвища ураженість котів збудниками Demodex cati спостерігається навесні та восени, D. gatoi - навесні та влітку. Найменша кількість випадків уражень тварин демодексами обох видів відмічена взимку. Частіше всього збудниками демодекозу інвазуються кішки (56,4 %), дещо рідше - коти (43,6 %). Найбільшу кількість уражених тварин виявили серед безпородних котів (34,6 %), найменшу - у представників рідкісних порід (норвезька, сноу-шу, ангорська). Найвища інвазованість кліщами зареєстрована у дорослих тварин віком від 5 до 10 років (48,7 %). Найменший відсоток захворювання на демодекоз спостерігали у котів віком до одного року (1,3 %). Перебіг демодекозу у котів залежить від виду збудника, віку тварини та наявності в її організмі інших патогенів. Основним місцем локалізації збудників є шкіра морди та спини. Рідко реєструється генералізована форма хвороби. Для дослідження на демодекоз зскрібків шкіри запропоновано застосовувати 5 %-вий розчин гідроксиду натрію. Високоефективним виявився експрес-метод діагностики хвороби з використанням клейкої ацетатної стрічки. Виявлені зміни морфологічних та біохімічних показників крові хворих на демодекоз котів та їх зв'язок з станом організму. Ефективними лікарськими засобами за демодекозу котів виявилися дектомакс у комбінації з неостомазаном та цифлі-ектомін. Їх екстенсефективність за чотирьохразового застосування становила 83,33 100 %.