Сокол Г. Р. Жанрово-стильові особливості прози Галини Журби: текст і контекст.

У дисертації вперше в українському літературознавстві здійснено спробу синтетично-аналітичного дослідження ідейно-естетичної природи прозової спадщини Галини Журби. У ній простежено становлення індивідуального стилю письменниці, що відбувалося шляхом творчого сприйняття її індивідуальним художнім мисленням кращих здобутків української літературної традиції початку ХХ ст. у поєднанні із виробленням власної, неповторно оригінальної системи образності. Встановлено, що світоглядною й стильовою домінантою Галини Журби став закладений ще в "Українській хаті" й остаточно сформований у 30-ті роки в силовому полі "Вісника" імператив національної ідентичності. Творчість і доля письменниці є яскравим прикладом єдності стильової й особистісно-власної домінант митця, що виявилась на рівні художньої прози Галини Журби у втіленні світоглядного імперативу. Різноаспектний аналіз літературного доробку Галини Журби крізь призму традиційних і новітніх літературознавчих концепцій визначає непроминальну художньо-естетичну цінність творчості письменниці в дискурсі діаспорної літератури, опозиційному щодо материкової "соцартівської" "текстуальної настанови".