Мета дослідження - науково-теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій з удосконалення заходів зі збереження майна підприємств, недопущення його втрат, порядку формування в бухгалтерському обліку інформації про нестачі, розкрадання та інші втрати майна з метою їх недопущення та забезпечення відновлення майнового стану підприємства за допомогою механізму відшкодування заподіяної шкоди в межах інституту матеріальної відповідальності. Об'єкт дослідження - обліковий процес і контроль збереження майна підприємства та суспільні відносини, що виникають в процесі їх розвитку й удосконалення. Предмет дослідження - організаційно-правові та методичні засади бухгалтерського обліку і контролю процесу збереження майна, його втрат і порядку відшкодування завданої підприємству шкоди. Методи дослідження -аналіз, синтез, індукція, дедукція, історичний, моделювання, групування, порівняння, конкретизація, статистичне спостереження, нормативно-порівняльний аналіз. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій з удосконалення порядку формування в бухгалтерському обліку інформації про втрати майна та організації контролю за його рухом. У процесі проведеного дослідження отримано такі результати, яким характерна наукова новизна: уперше виявлено неузгодженість у застосуванні категорії "майно" у праві та бухгалтерському обліку, надано йому власну дефініцію та визначення "збереження майна" і "втрата майна", що сприятиме правильній організації обліку збереження майна, профілактиці його втрат та відновленню майнового стану; обґрунтовано зв'язок між поняттями "шкода" та "збиток" і бухгалтерським обліком; доведено, що без облікових даних неможливо об'єктивно визначити завдану підприємству шкоду та розмір збитку, а звідси, і відшкодувати його у повному розмірі; удосконалено: класифікацію втрат майна за різними ознаками, а також залежно від причин їх виникнення, можливостей нормування та осіб, які несуть відповідальність за втрати у виробництві, що дає можливість організувати розширений аналітичний облік втрат, здійснювати їх системний аналіз в динаміці за багато років та ухвалювати заходи щодо їх профілактики та стимулювання працівників за зниження втрат; сутність категорій "шкода", "втрата", "матеріальний збиток" та їх порівняння у вітчизняному й зарубіжному законодавстві про стягнення заподіяної підприємству шкоди; систематизацію ознак матеріальних втрат, їх зв'язок з системою обліку і контролю збереження майна, що сприятиме застосуванню заходів профілактики втрат та стимулювання працівників щодо їх недопущення; механізм збереження майна підприємства, ефективного його використання та зниження втрат через систему профілактичних заходів і матеріального стимулювання працівників всіх рівнів виробництва й управління; трактування сутності поняття "матеріальна шкода": в науковому аспекті - як категорії бухгалтерського обліку та господарського контролю; у практичному - як зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що підлягають документуванню, оцінці та відображенню у звітності; у юридичному - як наслідку правопорушення, що впливає на кінцеві фінансові результати діяльності підприємства та підлягає відшкодуванню; механізм застосування матеріальної відповідальності до працівників, що полегшує вибір способів відшкодування заподіяної шкоди та визначає алгоритм дій бухгалтера щодо розрахунку розміру втрат майна та його відшкодування; порядок підготовки та надання документів, які використовуються при вирішенні справ про стягнення шкоди у суді, що сприяє їх оперативному та справедливому вирішенню; дістали подальшого розвитку: обґрунтування факторів забезпечення через систему бухгалтерського обліку і контролю збереження майна підприємства, виявлення причин та умов його втрат і неефективного використання, впровадження профілактичної діяльності апарату управління, що дозволяє отримати своєчасну аналітичну інформацію про обставини та умови виникнення шкоди, прогнозувати причини ризиків, що можуть виникати в процесі зберігання майна; найважливіша вимога удосконалення системи бухгалтерського обліку і контролю - збільшення коефіцієнта їх корисної дії у справі документальних доказів, виявлених господарських порушень та втрат майна, зумовлена невідповідальністю між зростанням витрат на облік і контроль та результатами того, що є їх метою, зокрема рівнем і станом обліку й контролю виявлення та відшкодування втрат майна підприємства; порядок облікового відображення та внутрішнього контролю втрат майна підприємства з урахуванням досвіду різних країн світу з використанням запропонованого рахунку 378 "Розрахунок втрат майна" в розрізі МВО, на підставі якого формуватиметься інформація про втрати майна для складання внутрішньої звітності за результатами інвентаризацій, що сприятиме покращанню ведення обліку й здійсненню контролю втрат майна та забезпечить контроль повноти стягнення завданої підприємству шкоди. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджено в діяльність ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", корпорації "Група компаній "Планета", ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", ВАТ фірма "Беверс". Окремі результати дослідження застосовуються у навчальному процесі Житомирського державного технологічного університету МОН України.
