Харламова А. В. Вплив атмосферного забруднення гірничо-металургійного комплексу на формування психофізіологічного статусу у дітей 3-7-річного віку

У дисертаційній роботі наведено і обґрунтовано інформативні та сенситивні до антропогенного забруднення гірничо-металургійного комплексу показники фізичного, психофізіологічного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем дітей віком від 3 до 7 років. Експериментально доведена несприятлива дія атмосферного забруднення гірничо-металургійного регіону на показники ембріонального, постнатального розвитку. Встановлено, що дія на плід аерогенних ксенобіотиків протягом всього періоду ембріогенезу призводить до змін у функціонуванні ЦНС, зниження резервів серцево-судинної та дихальної систем тварин у різні постнатальні періоди життя, що свідчить про зменшення адаптованості організму тварин до умов навколишнього середовища. Виявлено, що відмінності у чутливості гемодинамічних показників до екологічно несприятливих факторів довкілля мають місце у дітей різних вікових і статевих груп - із збільшенням віку дітей негативні ефекти на серцево-судинну систему поглиблюються, а у дівчаток - більш виражені негативні наслідки, ніж у хлопчиків. Інформативні психофізіологічні показники у дітей віком від 3 до 7 років вірогідно погіршувалися в умовах дії антропогенних факторів гірничо-металургійного комплексу. Розроблено спосіб визначення залежності людини, в тому числі і дитини, від впливу несприятливих чинників довкілля, а також індекс адаптаційних можливостей у дітей віком 6-7 років. Розраховано значення індексу адаптації дітей, встановлено граничні значення норми індексу адаптації.