Поета О. М. Фармакологія імунотропних ефектів неопіоїдних анальгетиків

Дисертацію присвячено вивченню і порівняльному аналізу імунотропних ефектів неопіоїдних анальгетиків, включно з новими, комбінованими нестероїдними протизапальними лікарськими засобами - тіоаспекардом та індотрилом, а також спазмолітичного лікарського засобу з анальгетичними властивостями – вінборону. Вивчення впливу досліджуваних неопіоїдних анальгетиків на неспецифічну резистентність організму показало, що найбільш виражений інгібуючий вплив мають: диклофенак-натрію, тіоаспекард та індотрил. Застосування вінборону сприяло підвищенню неспецифічної резистентності організму. За вираженістю пригнічувального впливу на гуморальну ланку імунної відповіді досліджувані препарати можна розташувати в ряду: диклофенак- натрію > індотрил > мелоксикам > целекоксиб > тіоаспекард. Високоселективний інгібітор ЦОГ-2 рофекоксиб і спазмоанальгетик вінборон сприяли підвищенню гуморальної імунної відповіді. При вивченні впливу неопіоїдних анальгетиків на клітинну ланку імунної відповіді було виявлено, що тільки вінборон сприяв підвищенню показників реакції гіперчутливості повільного типу. Дослідження імунотропної активності вінборону на мишах лінії СВА з індукованою циклофосфаном імунологічною недостатністю виявило підвищення антитілоутворюючої функції клітин селезінки та показників реакції гіперчутливості повільного типу і зниження імуносупресивної дії циклофосфану.