Степанова О. В. Корекція інсулінорезистентності глітазонами у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ожирінням в залежності від поліморфізму гена PPARG.

Досліджувався зв'язок між ІР, діагностичними критеріями МС та НАЖХП. НАЖХП повязана з ІР та є фактором серцево-судинного ризику. Модифіковані у 2005 році критерії АТРІІІ для МС в недостатній мірі асоціюють з ІР, особливо це стосується осіб без ОЖ та ЦД 2 типу. Було встановлено, що серед жінок з ІР підвищений рівень ГГт в більшій мірі пов'язаний з надлишковою вагою в той час як серед чоловіків без діабету цей показник свідчив про присутність ІР. Для підвищення специ-фічності та чутливості метода діагностування НАЖХП пропонується поєднане застосування модифікованих критеріїв ATP III для МС та критеріїв НАЖХП.Піоглітазон впливає майже на всі прояви МС, але при цьому може викликати побічний прояв такий, як периферичні набряки. Для генотипа Pro12Pro ризик складає 50 %, що свідчить про значення генотипування полі-морфізму Pro12Ala гена PPARG для покращення клінічного ефекту та зниження ризику затримки рідини та набряків, індукованих агоністами PPAR .Особи з Pro12Ala/Ala12Ala генотипом краще відповідають на терапію піоглітазоном у порівнянні з Pro12Pro. Серед осіб з Pro12Ala/Ala12Ala генотипом 86,7 % в достатній мірі реагують на препарат: у них відбувається зниження рівня HbA1c більш як на 5 % і понад 20 % зниження глюкози натще. В той час як тільки у 43,72 % носіїв алелі Pro12 в достатній мірі відповідають на засто-сування піоглітазону