Головань А. П. Нанокомпозитні матеріали на основі високодисперсного гідроксіапатиту та біополімерів як модель кісткової тканини

Дисертацію присвячено вивченню процесів самоорганізації та впливу органічних розчинників різної природи на стан води у внутрішніх нанорозмірних порожнинах кісткового матеріалу та створенню на основі нанорозмірного гідроксіапатиту та білків (желатин, альбумін) матеріалу, максимально наближеного до природної кісткової тканини за своїми гідратними характеристиками. Методом 1Н ЯМР-спектроскопії з пошаровим виморожуванням рідкої фази показано, що приблизно половина води в здоровій кістковій тканині людини знаходиться в незвичному, слабоасоційованому стані. Одержано біосумісний нанокомпозит на основі гідроксіапатиту, желатину та сироваткового альбуміну людини, із структурними та енергетичними параметрами гідратного шару, близькими до натуральної кісткової тканини. Показано, що присутність органічних молекул (хлороформу, ацетонітрилу та ДМСО) впливає на структурні характеристики води в нанорозмірному просторі композитного матеріалу, а саме слабополярні молекули стабілізують слабоасоційовані форми води. Розроблено математичну модель кінетики росту кристалів гідроксіапатиту, яка дає змогу проаналізувати вплив зміни концентрації вихідних реагентів і температури синтезу на розміри частинок.